#كتاباتي
- ارحلْ لا تظهر أمامي مُجدَّداً... -وهل سَتَطلُبينَ مِن طَيفِكِ اللّحاقَ بي و الإعتذار؟!..أَمْ سَتَقدِرينَ على رحيلي أعرف أن كبريائَكِ لَنْ يسمحَ لكِ أن تُذَلّي وتُقهري أكثر ،ولكنني أعلم أنكِ لَن تَنسِيني ،فإن لَم يتذكَّرُني عقلُكِ فأنا قد صُلِبتُ في قَلبِك سأبقى به رغماً عنكِ! -واللعنة على قلبٍ أحبك ..اللعنة على قلبٍ قَبِلَ الذُّلَّ والإهانة.. اللعنة على قلبٍ تضرَّعَ لكَ لِكَي تغفرَ لهُ خطأك ...اللعنة على كبريائي الذي تنازل أمام جبروتِ حُبِك ... -لا تلعني قلبكِ يا حبيبتي ،فأنا من أخطأتُ بحقه ...العنيني أنا! أُطرديني من رحمةِ الله و لا تَطرُديني من رحمتك! -أيُّ مغفلٍ أنتْ ؟!.. اذهب من وجهي ، أترفضُ إلهً خَلَقك ؟! -إني خُلِقتُ حقاً عندما أَحببتِني ... -وإنني مت حقاً عندما أحببتُك ... أحببتُكَ أكثر مما ينبغي ...فماذا تقول ؟! - فلتغفري... لن تنتهي ♥↖ كتاباتي Ghadeer_Mighadi
2020-08-15 14:07:20
14
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
⁦♥️⁩⁦♥️⁩⁦♥️⁩⁦♥️⁩
Відповісти
2020-08-18 11:24:48
1
Maha Migdadi
إنتِ بتعرفي إنه هاد أكثر اقتباس قريب لقلبي 💙💙
Відповісти
2020-09-17 17:38:09
1
Ghadeer_29
@Maha Migdadi يسعد قلبك💙💙
Відповісти
2020-09-21 07:49:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1925
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7496