Writers' Fate
Writer of the present era, Conceived and raised in the illumination of the gods. Literary path they showed me, Never to be them but to seek what they sought. Winter and summer, i lay my lines. Explicit and abstract, still in my lines of ancestors. Lines of creatity i wished, and end to it i prayed not. Papyrus and cuneiform, all i grew with. Path to creativity i've achieved, Troubled now, for my well appears dry. Oh 'er DANU, sandy not my well of creativity. SADV, inspire me i pray. The folks of my ancestors, a letter to you. Soyinka and achebe i call on thee, Men of old i beckon you all to my request. An answer to this am in need of... DOES CREATIVITY HAS ITS ERA? Thomas Oluwatosin © Fearless Lines FOOTNOTES -PAPYRUS ( A material prepared in ancient Egypt from the pithy stem of a water plant, used in sheets throughout the ancient Mediterranean world for writing or painting. -CUNEIFORM ( Denoting or relating to the wedge-shaped characters used in the ancient writing systems of Mesopotamia, Persia, and Ugarit, surviving mainly on clay tablets. -DANU (An irish goddess, also called the mother of healing, abundance, love, wisdom and creativity) -SADV (A forest goddess that brings creativity in a magical, eathy, forest-like, deer spirit sort of way).
2021-06-10 12:12:57
1
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2475
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4512