Désespoir et colère
La médaille a deux côtés La lumière et les Ténèbres, Et chaque côté est remplacé par l'autre. Après la défaite, d'être dans un donjon n'est pas si mal. Vous avez juste besoin de comprendre, Quel est le sens de tout cela. Tout était dans mon âme: La Satisfaction que, Que tu es la seule créature la plus forte sur Terre, Etre célibataire toute ma vie, l'amour et l'adoration de beaucoup de gens. Maintenant ce qui? Le désespoir et la colère se sont maintenant installés dans mon âme. Le désespoir que tout est perdu pour moi, La colère - de ce que les mortels ordinaires ainsi avec moi ont fait. Les ténèbres se sont installés dans mon âme, Mais ensuite, tout a changé. Quelqu'un des profondeurs de la cellule est venu: "Ne soyez pas en colère, Je veux dire un mot.» "Que voulez-vous dire? Ai-je demandé. "J'ai été regarder vous. Je vous aime♥c'est incroyable» Surpris par les mots, Les ténèbres sont parties et C'est une lumière opportune. La lumière de l'amour éternel et de la joie. Je ne suis pas ce que j'ai utilisé pour être. Je regarde différent de maintenant. Je te trouverai le propriétaire d'une belle voix. Vous m'avez aidé à trouver un moyen de sortir de l'obscurité, Et maintenant, je veux vous trouver.
2019-10-28 10:47:41
31
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Женя Закарян
@Мирослава Сим спасибо большое
Відповісти
2019-10-28 10:52:56
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11501
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3869