Quiche
Pain is a basement café and all of us are scrubbing our merciless scrub, said the lady in the bloody apron, staring through me. I’d asked for a slice of quiche with goat’s cheese and my finger was frozen on the sneezeglass. Either I can be your mentor or you can wear pyjamas the mechanic yelled over the racket in his workshop, when I suggested egg white was no substitute for glue. He climbed under the hood, and hasn’t come out since. A fly on the wall is enough company for a lifetime my mother insisted, while I stood above her on a stool tending that fuse box. She wore black all the time now. She kept spilling Lucozade on the dachshund in her lap. I was out in the shed, reaching back to oil the hinges that held my wings in position. It was hot work. The last hour will be our worst, my wife said, and when I soared our children were quick red ants leading her from the scene.
2020-05-15 20:25:16
7
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Enok Mayeny
@Valour And Faith 💐💐💐💐
Відповісти
2020-05-16 17:49:58
2
JENOVA JACKSON CHASE
Wowowowowow
Відповісти
2020-05-16 21:39:13
2
POET UNKNOWN
@Enok Mayeny 😊😊
Відповісти
2020-05-17 07:55:50
2
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1930
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4392