Quatrains for a Calling
Why are you here? Who have you come for and what would you gain? Where is your fear? Why are you here? You’ve come so near, or so it would seem; you can see the grain in the paper — that’s clear. But why are you here when you could be elsewhere, earning a living or actually learning? Why should we care why you’re here? Is that a tear? Yes, there’s pressure behind the eyes — and there are peers. But why are you here? At times it sears. The pressure and shame and the echoing pain. What do you hear now that you’re here? The air’s so severe. It calls for equipment, which comes at a price. And you’ve volunteered. Why? Are you here? What will you wear? What will you do if it turns out you’ve failed? How will you fare? Why are you here when it could take years to find out — what? It’s all so slippery, and may not cohere. And yet, you’re here    ... Is it what you revere? How deep does that go? How do you know? Do you think you’re a seer? Is that why you’re here? Do you have a good ear? For praise or for verse? Can you handle a curse? Define persevere. Why are you here? It could be a career.
2021-01-26 22:44:00
1
0
Схожі вірші
Всі
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7504
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1929