ЕЛА Троянська
2026-02-01 21:54:36
Думки вголос
(18+) Демон із Запоріжжя
Ти носив камуфляж і здавався надійним
Дарував мені квіти, і навіть кільце...
Я ніколи не бачила тебе під снодійним
І ніколи не бачила твоє лице...
Все - для мене - що є в твоїх силах...
Будував й зберігав для мене все, да...
Навіть в битвах бував дуже милим -
Говорив ворогам "Табі п!#да"...
Я сиділа тихенько, скраєчку
Із волоссям красивим, вже трохи сивим.
І дізналася - ти десь із Запоріжжя
А назвав себе Демон , бо дим...
Що у тебе в реалі - дружина
І собачка, й маленька донька...
Що змогла сказати я диму?
Все покинуть , й пока-пока...
Але ти все ж продовжив старатись
Будував, допоміг і творив...
Намагалась тебе сильно я не чіпати.
Але ти уходить не хотів...
Нуль словечка, нуль і спілкування-
Тількі дії - чіткі , як сталь.
Це не дружба і не кохання -
Це фігня якась (як жаль).
Привітання було на день валентина,
Цілий вечір - зі мною тоді...
Було классно (повір, я ж теж людина)
І не боляче й сумно... ти так зрадів...
Через днів десь десять настала війна...
Зникнув з екрану на тисячу днів...
Купа була новин з Запоріжжя - біда...
І смертельний Ангел тобі прилетів...
Демон із Запоріжжя...