ЕЛА Троянська
2026-04-18 22:24:08
Думки вголос
(18+) Малина...
Ти пила мій нектар солодкий,
Крилами огортала стегна.
У прірві почуттів літали
І думали - так можна... й треба...
Чуттєвість квітку розгортала
Рум'яні вигини й долини.
На них ти недостигле все збирала.
Та добувала так мою перлину...
Повітря тепле... і отруйне...
І руки-крила...
Пам'ять стерта...
Це відчуття - таке безумне...
Та водночас - відкрите
І відверте...