Sous les cerisiers dansent les cœurs amoureux
Au moment où fanent les cerisiers Nos amours se sont achevés Les pétales roses ont emmenés au loin Le souvenir de ton doux parfum De ces cerisiers nous avons marqué le tronc Avec mille promesses signées de nos noms Les tendres instants d'un amour naissant Les instants volés entre deux amants Me retrouveras-tu sous ce cerisier Lorsqu'éclorera de nouveau sa beauté ? Me retrouveras-tu encore éprise De cet amour arrivé par surprise ? Au cycle des cerisiers notre destin est lié Le temps d'une saison pour nous aimer Sous l'ombre de ces branches fleuries Le temps d'une danse nos cœurs sont réunis Je n'oublierai jamais ton visage pâle Me souriant à travers les pétales J'ai gravé dans ma mémoire l'éclat de tes yeux De peur que cet au revoir devienne un adieu
2020-10-11 18:38:47
16
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
ivreduciel
Wow... C'est vraiment magnifique <3
Відповісти
2020-10-12 15:42:14
2
EightNoAme
@ivreduciel Merci beaucoup ! <3
Відповісти
2020-10-12 15:52:56
Подобається
EightNoAme
Je suis bien d'accord 😊❤
Відповісти
2020-10-29 22:15:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4385
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7489