Sous les cerisiers dansent les cœurs amoureux
Au moment où fanent les cerisiers Nos amours se sont achevés Les pétales roses ont emmenés au loin Le souvenir de ton doux parfum De ces cerisiers nous avons marqué le tronc Avec mille promesses signées de nos noms Les tendres instants d'un amour naissant Les instants volés entre deux amants Me retrouveras-tu sous ce cerisier Lorsqu'éclorera de nouveau sa beauté ? Me retrouveras-tu encore éprise De cet amour arrivé par surprise ? Au cycle des cerisiers notre destin est lié Le temps d'une saison pour nous aimer Sous l'ombre de ces branches fleuries Le temps d'une danse nos cœurs sont réunis Je n'oublierai jamais ton visage pâle Me souriant à travers les pétales J'ai gravé dans ma mémoire l'éclat de tes yeux De peur que cet au revoir devienne un adieu
2020-10-11 18:38:47
16
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
ivreduciel
Wow... C'est vraiment magnifique <3
Відповісти
2020-10-12 15:42:14
2
EightNoAme
@ivreduciel Merci beaucoup ! <3
Відповісти
2020-10-12 15:52:56
Подобається
EightNoAme
Je suis bien d'accord 😊❤
Відповісти
2020-10-29 22:15:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3826
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10139