Подарок (As far...)
Ключи, каблуки, бутылка. Тебя в этом списке нет. Упорно рисую точку, бегом удалю ответ. Ночь в дыме клубится зыбко и тянется память-нить. Убийца, отдай заточку -- подруга, бросай курить. Билет за мечтой, так вышло: дорога в один конец. Мне -- Сансет, эЛ-А и будни по швам зачеркнул рубец. Тебе -- свет британский высший, а скоро и мир весь твой. Улыбки и смех прилюдно, забиться и выть одной. Я тоже не одинока. С партнером, ну иль почти. Он видный и вышел ростом. Все -- в хронике, сам прочти. Вот только без экивоков, бывает, кольнет до слез -- Тебя ощущаю остро. Как марево, как гипноз. Спасибо, мой невидимка, все честно: из нот, октав, Подарок из слов бесценен. My hardly forgotten love. Диск с песней, цепочка, симка. Запрятать, закрыть, забыть. Замок "эМ плюс Вэ", ключ в Сене. Сильнее не утопить. Кто знает, а если тоже тебя ностальгия жжет, Стираешь в ответе скобки, реликвий ведешь учет? Гитара, кольцо -- а может, твой список не так уныл, -- Ключи, каблуки в коробке -- ждут часа, не подарил. ----------------------- К истории: https://ficbook.net/readfic/5207905
2023-03-04 12:56:09
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5195
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5605