Відьмак та його наречена
Ліс кличе до себе вночі: «Ходи, скоріш, сюди! Ходи, при полум'ї свічі, Нікому не кажи, мовчи!» Ліс кличе, обіцяє казку, Всесвіту цього розгадку. Ліс покаже таємну стежину Заради зустрічі з відьмаком. Ліс чарівний кличе дівчину: «Покинь свою білу хатину, Він чекає на тебе, красуня, Відьмак замінить родину». Ліс ізумрудом сяє вночі, Виконуючи мрії дівочі. На галявині опівночі Відьмак та його наречена. 21 жовтня 2023
2023-10-21 12:17:33
1
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3339
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5832