"Знати хоча б"
"У одвірках душі"
"Мандрівник"
"Золоті ворота"
"Думи мої"
"Вірші мої"
"Скрипач"
"У теплий день, збирання винограду"
"Знову"
"Втрачене кохання"
Живемо чи виживаємо?
"Герой нашого часу"
"Не жалкую"
"Я пливу у човні"
"Думи мої"
Сказав собі;
-Кидай писати!
Та руки так і просять знов..
Ох мамо моя рідна, та друзі вірні ви мої..
Я так втомився від журби!
Ходжу по вулиці своїй, та бачу тільки біль.
Дороги всі протоптані,
а люди всі озлоблені, на цей паскудний світ..
Я дочекаюся часів, коли почую тільки сміх, і знов побачу посмішки людей..
Ти гадаєш, все не так!
Ніби живеш як раб..
Робота, дім, робота..
А далі вже земля..
А серце просить мандрувати,
у далекий незвіданий край..
А я кажу йому;
-На це ти не зважай!
А в іншому краю, гадаєш ти, краще живуть?
Просто нам, все не покажуть і не скажуть..
Я вже до всього тут привик.
Моя домівка, мій квітник, і город цей частина вже моя..
і не проміняти вже мені..
На золоті доми, та ріки вина..
Свої сади, я в них як в морі потонув.
Не треба вже мені, високих мур!
І ці місця світанкові, я не проміняю ні на що!
І ці часи, пройдуть зі мною,
вже не забути мені їх..
І хто б казав щось інше..
Все одно!
Залишу я тим самим, назавжди!
© Честер Фінч,
книга «Збірка Віршів "Буревісник"».
Коментарі