Маска
Керо Лайн
За цією красою Маленьке серце розбите І ти вже не є собою, Бо навіки серце закрите. В тебе посмішка вдень, А сльози у ночі, Душа залита дощем, Від неї загубили ключі. За цією красою Ховається лагідне створіння, Однак не стати тобі собою, Допоки мучать тебе сновидіння. І місяць не такий вже гарний- За хмари ховається весь час, І вітер не такий вже крилатий, Мов розчинився біля нас. Скоро зовсім впаде ця краса І по-котяться сльози рікою, А стануть вони як роса І будуть мовчазні як ніколи. Ти подивишся вгору на птаха І також захочеш літати, І настільки душа не крилата Воля не дасть тобі лати. Тобі все до душі, Але скільки у ній ножів. Тобі все по душі, Бо чуєш безліч голосів... За цією красою Маленькі ручки холодні І не стати тобі такою, Як колись була в будні. Велике серце за цією красою Хоче літати вільно, як всі Воно навіть не плаче кров'ю, Будуючи стежку на дні.
2021-12-23 13:03:18
6
0
Інші вірші поета
Не знайти назад шляху "Це той, хто полюбить тебе" Тримаються в пам'яті змістом Щось забуте
Інші поети
Prys Nikоlay
@Kanibalus
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3286
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12202