عنَما يُكشفُ السّتار
بـلِـيـر
و عِندمَا تغِيب الشّمس يَسقطُ القِناع و تَظهرُ الخبايَا... عِندمَا يكْشف الشّخص علَى حقيقَته عندَما تَظهر طِينته و اخلاقُه عِندمَا ينتهِي دوْره في التّمثيل و يُظهر ما يُخفيه هُنا تكونُ الفاجعة... ••• شخْص امنْته علَى اسراركَ تكتَشف انه كانَ يقوم بتَسريبِها شَخصٌ اخبَرته بمَشاكلكَ تكشفُ انه كان يكِيد لكَ المكائد من خلفكَ لا للثّقة بَينَ النّاس... فالاِنسان كالحِرباء يغيرُ لونهُ حسب المَوقف
2018-08-23 10:57:46
18
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Baby
وللهي عمري ما اشتريت صرماية رخيصة بس مرتين ولحمد الله تعلمت ما اشتري صرامي🐸✨🍷✔
Відповісти
2018-08-23 11:22:54
Подобається
نـُونِه
بيرفكت
Відповісти
2018-08-23 14:21:34
Подобається
jrr_tu
هناك الكثيرر منهم للأسف
Відповісти
2018-08-26 03:34:44
Подобається
Інші вірші поета
رسالة انا و لا احد غيري الحُب الماضي
Інші поети
Khadeejah_Mansur_
@Khadeejah_Mansur_
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5023
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12171