Перенародженний
Benedict W. Øcland
В холодному поту прокинувся Від свисту суховія. А у грудя́х - Нестерпно запекло. Благав, випитував, Куди пішла надія? Де ділося степне тепло? Кричав. Сміявсь, раптово, Тишею збентежений. Хотів зірвати У долонь полинь. Але недобровільно В світ живих повернений, Я вже не міг згадать земну блакить. Давно забутий і замерзлий - ураз я кров'ю розпашів. Роковано, шукати не свогó - чужого миру, Дорогами ішов, без квітів-споришів... І знав лише одне - не оминути цього виру. Приречений, не страчений, а значно більше... Засуджений вже не собою жити - ось найгірше.
2024-07-02 17:12:39
1
0
Інші вірші поета
Нічне марення моє Поганий прогноз Смерть яничара Птаха (переклад)
Інші поети
Peter Parker
@Peter_Parker
Марго Форевер
@Born_In_Darkness
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1958
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9560