Нічне марення моє

Benedict W. Øcland

Мені ворожка нагадала піки даму... А я про тебе думати не перестав... Візміть хоч душу мóю під заставу! В твоїх обіймах (лиш прошу) ви обалаштуйте браму, Яку із втрачених надій, сам чорт кував. І буду реготати над старою безугаву. Ти ж знаєш, ну не мав я звички нарікать на рок. Ми це проходили - тебе вже забував я! Подумала, що, дивлячись, тебе! - сприймаю за забаву, А я тоді замало у безодню не зробив останній крок. Ти пам'ятай, життя для мене все - безкрів'я, Якщо захочеш,раптом, усміх свій забрать... Так знай, ридатиме страженно на іконі тій, пророк, І затрясеться гулом все наше надгір'я. Бо нам з тобою долю вибирать кісток! Бо нам з тобою руйнувать безвір'я! Бо нам з тобою разом линуть до зірок! Душа моя, лиш із тобою я повірю. Благаю... на волосся - одягни вінок... Кохаю. Чую. Мила!.. Я ж увесь горю! А, ні... Потроху... Тихо... Тлію... 17.01.2023

2024-07-02 17:16:24

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Н Ф

Надзвичайно чуттєво

Відповісти

2024-07-04 06:37:45

Benedict W. Øcland

@Н Ф дякую, що відчули

Відповісти

2024-07-05 19:01:42

Н Ф

@Benedict W. Øcland Ви доклали зусиль для цього)

Відповісти

2024-07-05 19:17:02

Інші вірші поета

Поганий прогноз Перенародженний Смерть яничара Птаха (переклад)

Інші поети

Lone_Wolf

@Lone_Wolf

Эрика

@Erika_Star

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

2779

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12361