Війна розлучає
Anna Горбова
Тече вода в синє море Та попід горою Питається дівчинонька Чом ти не зі мною? Чом покинув однісіньку? В час важкий Та й поїхав воювати — За Дніпро та Стир! Дівчинонька все чекала Парубка з війни І надії не втрачала, молилась за гріхи! Та доля не для всіх дає поблажки Вже війна скінчилась Скільки літ пройшло Час летів невтомно Вже жінка вона, та не вийшла заміж! Дівчиной вона Все ждала кохана з війни хлопчака!
2019-06-01 10:59:11
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Anna Горбова
Пишіть якщо сподобалось!!!
Відповісти
2019-06-08 15:45:58
Подобається
Інші вірші поета
Сірий дощ Безсоння Кохані очі
Інші поети
Legean_34
@Legean_34
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5681
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1967