Я слабка.... Або особлива

Анна Вишневська

Я слабка, до жаху неможлива Смішна, легковажна, не серйозна. Зазвичай занадто сором'язлива Але по-своєму особлива Я слабка, можу впасти і здатись В дві секунди рознервуватись Можу плакати і бити стіни Бо на своєму стояти не в силах я Я слабка! До неможливості ревнива! Мрійлива, чутлива, може трішки лінива Смілива, правдива, лайлива Але по-своєму особлива Я слабка, адже плачу ночами Я слабка, бо не вмію вбивати словами Я слабка , може трішки сварлива Бо стояти на двох уже не в силах я... Іду вперед, але руки опускаються Дивлюсь назад і думки повертаються Стою на місці і не знаю, куди йти Я слабка, адже сильним повинен бути ти.

2023-08-29 19:25:33

6

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Анна Вишневська

@Seras Mark #КЗП І то правда))

Відповісти

2023-08-30 02:56:48

Подобається

Lexa T Kuro

Ви не слабка - бо змогли відшукати все те, що описали, та ще й признати, що воно в Вас є. Класний вірш! 👍Вірте в себе! Нових цікавих пошуків себе та натхнення!💫☀️

Відповісти

2023-09-02 06:57:25

1

Анна Вишневська

@Lexa T Kuro Дякую ☺️

Відповісти

2023-09-02 07:55:07

1

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2400

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

108

16

9655