Видалити публікацію?
Ангеліна Пилипенко
2020-07-11 18:52:45
Коли зійшла дорога не туди...
Думки вголос
Ще з дуже давнього часу я вселяю в себе переконання, що не можна ненавидіти людей. Гидувати, зневажати, оминати десятою дорогою. Але - не ненавидіти. В цьому житті залишиться тільки одна людина, котру я ненавиджу вже чимало років і продовжуватиму робити це до своєї кончини - Путін. З простими ж смертними цього як-не-як, але можна уникнути. Але часом це стає робити ой як тяжко! Ти можеш нарватися на мою щиру ненависть, коли ти використовуєш заборонений прийом - починаєш ображати моїх друзів. Я така людина, що я не можу мовчки дивитися на чужий біль, і тому хочу відплатити кривднику по максимуму. Мимоволі так і ставлю собі питання: а якого, власне, дідька? Ти дивишся у бездушні, скляні очі людини і щиро не можеш повірити - невже ти, Боже створіння, отримуєш істинну насолоду від того, що самостверджуєшся за чужий рахунок? Невже тобі так приємно дивитися на те, як хтось плаче? Я можу багато чого пробачити в цьому житті. Але я не пробачаю біль своїх друзів. І готова знищувати за це рівно стільки, скільки мені вигідно.
18