Ангеліна Пилипенко

2020-09-08 10:58:44

Лист в майбутнє

Думки вголос

Ну що ж. Маю честь представити вам свій лист в майбутнє. Певно, кожен повсякчас снує думки про те, яким він буде через якісь-то надцять років, еге ж? Писати паперові листи і ховати їх у капсули часу уже давно не модно. Спробуймо ж трохи осучаснити цю традицію. Отже. 2030-й рік. На порозі нова декада. Я нарешті змогла дозволити собі невеликий приватний будиночок за містом - давно про це мрію. Але, звісно ж, там буде вай-фай! Навколо будиночка буде великий красивий сад з квітами та ставком. Всередині будиночка - велика книжкова шафа, ущерть заповнена найкращими світовими бестселерами. Є там і невеликий рояль, за яким я проводжу своє дозвілля. Дім не є справжнім домом без дитячих голосів. Радісний сміх моєї безтурботної двійні, Іриночки та Олежика, повсякчас підніматиме мені настрій. Я докладу чимало зусиль до того, аби мої діти виросли порядними, чесними, розважливими людьми. Звісно, будуть в моєму домі і комп'ютер з телевізором, однак я все-таки сподіваюся, що діти ліпше надаватимуть перевагу добрій книзі. Звичайно, що поруч зі мною все ж буде мій принц. Я не можу сказати, ким він буде, бо мої ідеали постійно змінюються. Однак я маю велику надію, що зрештою зустріну гідного собі чоловіка. Я давно закінчила КНУТШ за спеціальністю літературна творчість. Пишу вірші, повісті, романи, котрі розходяться великим тиражем. Можливо, це трохи марнославна думка, та я плекаю надію колись створити шедевр, котрий затьмарить славу Гаррі Поттера. Часто у своєму домі я збираю друзів на чашечку чаю. Мої приятельки з'їжджаються з усіх куточків України. Нам завжди є про що поговорити. Мої друзі виросли, хтось надав перевагу кар'єрі, хтось - родинному затишку. Та споміж усіх особливо дорога мені сердечна подруга дитинства Сімка, тепер уже Серафима Юріївна - неперевершена мисткиня і просто красуня. Зі сміхом ми згадуємо усі ті пригоди, що сталися з нами в дитинстві. Ось такі я маю плани на майбутнє😉 Сподіваюся, принаймні дещиця з цього втілиться в життя🙂