Порожнеча (26. 10. 2025 – 31. 10. 2025)
Зроби моє фото
і постав у рамку.
Я помру цього ранку,
тож маю бути готова.
Як мене побачиш,
я вже буду інша.
Та моє обличчя
ти все одно пригадаєш.
Шпалери в коридорі
стали білі від снігу.
Відлуння мого сміху
досі чутно в цьому домі.
Немає дверей,
та всі вікна розбиті.
У цьому світі
не приймають людей.
Коли я лежатиму
в землі,
для людей час зупиниться.
В моєму
потонете сні.
Вже ніхто не прокинеться.
Усі, хто тут жив,
померли в тиші.
Ми зовсім інші.
В нас більше життів.
Вони застигли,
мов на картині.
У моїй квартирі
не лишили слідів.
Ти маєш знати –
це я їх вбила,
тому, що хотіла,
до пекла втікти.
Блакитні шпалери
заляпані кров'ю.
Якщо я зникну –
вже не зможеш знайти.
Мене замкнули
в труні,
сподіваючись знищити.
Та нащастя я не маю
душі,
тож не можу загинути.
Жодна з цих душ
не побачить раю.
Я обіцяю,
знайду всіх їх та вб'ю.
Я повернуся,
коли ще буде темно.
Вони вже мертві.
Усе скінчилося.
Запам'ятай:
у цьому світі
люди не потрібні.
Тож померти їм дай.
Тепер зроби моє фото
і постав у рамку.
Я помру цього ранку.
Я вже готова.
Коли я лежатиму
в землі,
для людей час зупиниться.
В моєму
потонете сні.
Вже ніхто не прокинеться.
Вони замкнули мене
в труні,
сподіваючись знищити.
Та нащастя я не маю
душі,
тож не можу загинути.