Навіщо

Алина Забуга

Навіщо серце мені рвеш? Навіщо душу вивертаєш? Я хочу знати як живеш, Коли я йду. Чи ти чекаєш Мене, коли до тебе йду? Я хто для тебе? Так - забава? Звичайна лялька? Так чи ні? І я не знаю маю й право Чекати щирих почуттів. Я так чекала на кохання. Тепер бажаю утекти. Твої долоні та питання Збивають зі шляху думки. А як інакше? Лиш з тобою Побачила нове життя. От тільки ти підеш, а лялька Втрачає сенс свого буття. Без тебе сон не йде до мене. Без тебе спокою нема. Навіщо ж так знущатись з неї - З тієї, хто не зна про почуття? А та відвертість, із якою Мене піймав? Я все сказала - Щире серце, А ось майбутнього нема... 18.04.18

2019-07-18 17:49:21

3

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

21

1529

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

44

3

851