Морська хвороба
Alice Fantomhife
Я змучилась любити і страждати. Я змучилась ховати почуття І кожен день за щось себе карати... У мене на це є ще півжиття Ховатися у книгах, як в кімнатах, Ховатися від власного життя, Бо в них висить на снастях і канатах Моє, вже запізніле, каяття І бриз морський мою розвіє тугу І вивітрить з душі усе сміття Я може і знайду таку ще другу Як ти, та з нею буде вже не те життя...
2018-03-01 19:12:42
3
0
Інші вірші поета
Поспішати жити Фантому Попроси... Вічність
Інші поети
Фія
@sofiaaa_k
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4225
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1511