Хаос?
Блаженство моїх недавніх переконань, покрите білью нових пізнань. Я крокую все далі й далі наче я сліпець. Я чудово розумію, що це далеко не кінець. Життя наносить черговий удар, підведись же - це твій дар. Опинившись в цій брудній дірі, я знаю точно - прокляття в голові. Спустошуєш у муках ти сам себе, в надії , що воно в тобі помре. Але болюча істина - одна. Вибір за тобою, й сповна. Або життю своєму порадіти Або в думках себе душити.
2018-09-15 18:41:08
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
1945
Чот якось попробуй на руській писати так проще і понятніше удачки))
Відповісти
2018-09-16 14:58:56
Подобається
Oleksandr Usyk
@1945 ти ж особисто сам пишеш на українському, в чому зрозумілість написання на російській?
Відповісти
2018-09-16 19:27:17
Подобається
1945
Просто лекше слова лягають
Відповісти
2018-09-16 19:37:30
Подобається
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1449
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10375