Хаос?
Oleksandr Usyk
Блаженство моїх недавніх переконань, покрите білью нових пізнань. Я крокую все далі й далі наче я сліпець. Я чудово розумію, що це далеко не кінець. Життя наносить черговий удар, підведись же - це твій дар. Опинившись в цій брудній дірі, я знаю точно - прокляття в голові. Спустошуєш у муках ти сам себе, в надії , що воно в тобі помре. Але болюча істина - одна. Вибір за тобою, й сповна. Або життю своєму порадіти Або в думках себе душити.
2018-09-15 18:41:08
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
1945
Чот якось попробуй на руській писати так проще і понятніше удачки))
Відповісти
2018-09-16 14:58:56
Подобається
Oleksandr Usyk
@1945 ти ж особисто сам пишеш на українському, в чому зрозумілість написання на російській?
Відповісти
2018-09-16 19:27:17
Подобається
1945
Просто лекше слова лягають
Відповісти
2018-09-16 19:37:30
Подобається
Інші категорії
Пейзажні Подійні Для підлітків Вірші до свят Філософські Для дітей
Інші поети
Cristhell
@soleil
Eva Bush
@Eva_Bush_
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5164
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2489