Щоночі музика лунає...
Alexander Huseynov
Щоночі музика лунає З будинку,в котрім жив співак Той звук за душу зачіпає Всіх прохожиш тільки й так Любив він музику безмежно Гитарой гарно володів Чіпавши струни обережно Заводив голосно свій спів Люди часто зупинялись Щоб послухати з вікна Співом гарним милуватись Відпочила,щоб душа Він дарував завжди всім радість Чудесним настроєм пісень Та брала музиканта старість Для смерті він став,як мішень З собой забрала чоловіка На вічний спокій в небасах Закрились майстрові повіки І вже не чутно спів по днях Але як тільки прийде ніч Хтось вікно знов відкриває І на перекір всіх протиріч Щоночі музика лунає 11.12 16 23:17
2018-02-09 21:28:49
3
0
Інші вірші поета
Постать в темряві Мрію, щоб була машина часу Він не з тих... З першим снігом...
Інші поети
Pame
@Pame
learner_
@learner_
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1800
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1533