Знайомий незнайомець уві сні
Є те чого змінити я не зможу Мої слова і вчинки всі мої Але що можу я, то жити далі І більш не здійснювати помилки Я можу не забути всі питання Та відповідь ніколи не знайду Тому я просто мушу жити далі Без всього цього смутку і страху Я буду пам'ятати кожну мить Веселу чи сумну нема різниці Бо все це вже було і все минуло Лишилось тільки в пам'яті моїй Я пам'ятаю день, як закохалась І день коли тебе я прокляла Я пам'ятаю все і навіть більше Хоча мабуть це вже дурня Я пам'ятаю майже кожну мить з тобою За це і ненавиджу цю мить уві сні Коли тебе я бачу хоч не хочу Коли мовчу хоч є у мене купа слів Можливо я колись тебе забуду Не знаю краще це чи навпаки Хотіла бачити колись з тобою світанки А зараз не хотіла б навіть сни Колись я мріяла, що будемо ми разом Що буде все як в казці, уві сні А зараз я воліла б все забути Не пам'ятати жодну кляту мить Коли зустрілись ми Коли тебе любила Чи так здавалося тоді мені... Я маю купу запитань до тебе І не почуєш ти ніодне з них Можливо це на краще Я не знаю Якби і відповів, то що тоді? Я маю вже нове життя Хочу забути Не пам'ятати миті кляті ті Та ти прийдеш до мене знову Тому до нових зустрічей в вісні...
2023-10-25 20:05:07
4
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1991
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5642