Подорож
Серія:Чорне та біле Вітер човен на воді гойдає, Я мовчки воду оглядаю. Загубився, шляху я не знаю. Мій ворог взявся за штурвал, Я відпустив рідний причал. Куди, я йду я сам не знаю. Холод замикає мої крила, Душа не може відірватися від тіла. Всі сумніви, болі й страхи, Тягарем лежать на правому крилі, Човен воду розрізає, А я її з усібіч виглядаю. Вона прийде я знаю. Заплутався себе не розумію, Чого я хочу,що я вмію. Мій демон і досі рве на два. Залишитися цілим хтозна чи зумію. Він відступить, лиш коли прийде вона. Квітка Сонячна. Подорож моя і досі ще трива. Мета,якої залишитись цілим. Душа- і досі ще жива. Тому і світло залишилось білим Зрозумієте, чи ні, не знаю я, Поему написати я хотів, але не вистачає слів. Тому сказав я так, як можу. Чи правда це, а чи брехня, Чи визнати мене божевільним, Ваш вибір. Тільки знаю я, Що Квітка Світла є в моєму тілі. А подорож моя і ще трива, І я зі свого шляху не зійду. Бо знаю, що коли закінчиться весна. На зміну їй приходить літо.
2021-02-08 19:16:43
6
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1546
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1351