2
Діти побігли зі всіх ніг. Коли діти прибігли,батьки зустрічали їх зі сльозами на очах. Виявляється їх шукали 4,5 годин.
-Ох,дітиська,щоб я з вам ще хоч раз,хоч кудись поїхала? Та ніколи!
-Та чому?-здивовано запитав Андрій
-Чому? Ми вас шукали кучу часу.Де ж ви були?
-Ну ми були...
-Та немає вже сенсу вигадувати. Ми просто хотіли вилізти на цей пагорб.- перебила Уляна-Підійшли ближсе а там роздоріжжя.
-І куди ж ви пішли?- питає мама Остапа
-На ліво- сказав Остап
-Ви що збожеволіли?На ліво підеш-голову втратиш- криком сказав тато Ані
-Не лякайте дітей,їм і так страшно- сказала мама Насті
- А тато Ані каже правду.- Заперечив Андрій
-Ми довго йшли,і знайшли цвинтар,хлопці вирішили туди зайти-Юля
Н.В строго подивилась на шукачів пригод.
-Ну і нам також було цікаво-Юля
-Не тягни. Ми там ходили,читали хто де похований,і раптом впав хрест.-Ярина
Батьки налякано перезирнулись.
-Ну і ми втекли.
- Добре,давайте вже будемо помаленьку йти до автобуса.
Через 15 хв всі були зібрані
Вчителька перерахцввла всіх і вони вирушилидо автобуса.
Коли туристи прийшли до иісця висадки,автобуса тас не було. Вчителька подзвонила до водія,але він не брав слухавку.Вже 23:30,діти стомлені,а дорослі стурбовані,вони не знали,що їм робити далі. Вони самі посеред лісу,вночі.
Діти розклали коцики і каремати і заснули на колінах у батьків.
-Ох,дітиська,щоб я з вам ще хоч раз,хоч кудись поїхала? Та ніколи!
-Та чому?-здивовано запитав Андрій
-Чому? Ми вас шукали кучу часу.Де ж ви були?
-Ну ми були...
-Та немає вже сенсу вигадувати. Ми просто хотіли вилізти на цей пагорб.- перебила Уляна-Підійшли ближсе а там роздоріжжя.
-І куди ж ви пішли?- питає мама Остапа
-На ліво- сказав Остап
-Ви що збожеволіли?На ліво підеш-голову втратиш- криком сказав тато Ані
-Не лякайте дітей,їм і так страшно- сказала мама Насті
- А тато Ані каже правду.- Заперечив Андрій
-Ми довго йшли,і знайшли цвинтар,хлопці вирішили туди зайти-Юля
Н.В строго подивилась на шукачів пригод.
-Ну і нам також було цікаво-Юля
-Не тягни. Ми там ходили,читали хто де похований,і раптом впав хрест.-Ярина
Батьки налякано перезирнулись.
-Ну і ми втекли.
- Добре,давайте вже будемо помаленьку йти до автобуса.
Через 15 хв всі були зібрані
Вчителька перерахцввла всіх і вони вирушилидо автобуса.
Коли туристи прийшли до иісця висадки,автобуса тас не було. Вчителька подзвонила до водія,але він не брав слухавку.Вже 23:30,діти стомлені,а дорослі стурбовані,вони не знали,що їм робити далі. Вони самі посеред лісу,вночі.
Діти розклали коцики і каремати і заснули на колінах у батьків.
Коментарі