"Хей, кралю... як справи?"
"Нормально, бачу ти в настрої сьогодні)"
"Є намір ощасливити одну дівчинку...."
"Вау... сподіваюся їй сподобається" -  дівчина сиділа в кріслі-мішку тримаючи ноут на колінах. В її квартирі не зважаючи на сонячну погоду було темно. Вона спеціально закрила ролети на вікнах і кайфувала від такої атмосфери в компанії своєї кицьки.  Ася спала в кріслі, поряд з нею. Хлопець з яким вона щойно переписувалася вийшов з мережі, тож дівчина знову натиснула на плей і продовжила дивитися серіал. Десь через серії три її знову відволік звук сповіщення.
– Ну, що там ще.... - видихнула вона, зупиняючи серіал на інтригуючому моменті. Два чати з переписками світилися в непрочитаних. Вранішній співрозмовник надіслав три довжелезних повідомлення. І під кінець добив питанням
"будеш зустрічатися зі мною ❤️?"
– Асюка, ти бачила це?! Убратися у лусочки, тільки не це... - кицька ліниво розплющила одне око і серйозно глянула на екран. Коротко нявкнула і повернулася на інший бік.
"Ми ж друзі, Макс"
"за статистикою, найміцніші стосунки у пар які до цього були друзями... так що це ще один привід вийти на новий рівень спілкування"
"Прикол... а якщо я не хочу відносин?)"
"конкретно зі мною не хочеш, красуне?("
"Взагалі... давай залишимося друзями.."
"Ти...засмучуєш мене цими словами... я марю тобою..."
"Вибач..це не взаємно.. ти класний друг і я хотіла б залишити все як було..."
Максим прочитав повідомлення і вийшов з онлайну...
– Ні, ну а як? - промовила вона в телефон. - Що там ще?
Інша переписка була такою ж довгою і дружньою, але цей юнак не писав їй близько тижня, попередньо повідомивши про те що зникне з радарів десь на такий період
"Що пані поробляють?"
"Дивляться серіал.."
"не сильно відволік?"
"ні, подумаєш тут сцена напруженого розвитку подій, таке..."
"змилутесь великодушно... я поговорити хотів.. маєш час, чи може потім?"
"давай кажи, поки серія на паузі"
"скажи, тільки чесно, ти з кимось зараз у відносинах?"
"ні, і не хочу...поки що.. А що таке?"
"багато думав про нашу дружбу.. і от вирішив перевести її у стосунки більш близькі..."
"тільки давай без статистик"
"яких?"
"забий...був тут один, теж пропонував вивести дружбу на level up"
"То, все ж спитаю... ти станеш моєю дівчиною?"
– У вас що план не виконується чи що? чому саме сьогодні?
"Ні, поки не хочу відносин настільки близьких... можемо продовжити дружити?"
"Звісно, можемо... я все розумію"
"прекрасно... дякую"
"Немає за що, пані."
"Все не відволікатиму тебе.. Пиши як подивишся серіал.."
– Ну хоч не образився, чесне слово.. А то ще від брата перепаде... за кращого друга - хмикнула дівчина, продовжуючи дивитися серіал.

~десь через тиждень~
Дівчина сиділа в кафе. Чекала подружку.
– Ти.. хух... Сорі...бігла до тебе як тільки могла
– Привіт. Я б почекала...
– Та я знаю що ти не любиш запізнення.. о, сенсацію хочеш? я знаю що хочеш... - подруга сіла еа диванчик і голосно видихнула
– Давай.. заінтригувала
– Макса знаєш? ну отого що зі мною в потоці навчається. ми ще компанією в його квартирі якісь вихідні гуляли
– Ну... знаю - вона одразу ж згадала пропозицію зблизитися і довжелезний текст-зізнання
– Короче.. Його якась красуня умудрилася відшити і футбольнула у френдзону.
– І що?
– Що-що? Він каже що в нього депресія. Ходить весь такий в чорному, на дівчат не дивиться.
– Капець, бідолашка.. не може пережити віртуального "ні" - фиркнула вона і надула губки, викликаючи у подруги напад сміху
– Це не ти часом? Він якось казав, що хоче відносин з тобою...
– Часом може і я... А що? - дівчина сперлася ліктями на столик і примостила підборіддя на схрещені у замок пальці.
– Але ж ти звісно... м-да..
– А що?
– Та ні нічого... просто так одразу відшивати хлопця...
– Він не останній чоловік на планеті... як не він то хтось інший..
– О, ну то так і кажи... є варіант краще цього.. чого ти оце мені загадками говориш..
– Ніякими не загадками. я нормально говорю.
– І який він? м?
– Не ображається на віртуальне "ні".
– це вже цікаво.. так, стоп... ти і того відшила
– Припустимо..
– а як зреагував?
– Наче нормально.. в депресію не впав.
– от і добре. - їй на телефон прийшло сповіщення.
"Можеш вийти на хвильку?"
– Це той?
– мг...
"А ти де?"
"Чекаю пані біля входу в кафешку"
"попрощатися не забудь"
– І що пише?
– Просить вийти до входу... Замов нам щось, поки я збігаю до нього
– Ок - дівчина взяла сумку і вийшла з-за столу. Він стояв біля своєї автівки, припаркованого якраз навпроти входу в кафе. На капоті лежав невеликий букет квітів
– Я здивована і заінтригована, якщо чесно
– Привіт... - усміхнувся юнак і підняв з капоту квіти - це тобі.. знаю ти їх обожнюєш.
– Якщо це знова спроба левел апнути нашу дружбу...
– Ні... це відволікаючий маневр.. - хитро усміхнувся юнак і схопився за її зап'ястя, притягуючи дівчину просто в притул. Вона отетеріло дивилася на нього. Десь збоку валявся на землі її букет. - В машину, пані... є розмова..
– Ого... Так нагально?
– Мг... дуже.
– Е.. що тут відбувається? - почулося з-за спини голосом Максима
– Як що? викрадення - усміхнено промовив Олексій і швидко, але дуже галантно усадив дівчину в авто. - Не забудь випити антидепресанти...
– Пане Олексію, а що відбувається?
– зараз...поговоримо по душах і обіцяю... ти в повній безпеці потрапиш додому.
– І ця розмова про...
– нас... і поки ти не погодишся, я тебе не відпущу..
– це шантаж і ультиматум..
– ні... це щире я теж тебе кохаю... все дуже просто.. - він впевнено вів свою автівку по вуличках міста
– а... я ж уже казала...
– а я вирішив змінити твою думку.. і попросити подумати ще разочок.. я давно вже думаю про це... дружба дружбою, але знати і бачити як до тебе заграють інші хлопці... без наслідків трохи важкувато.. я не хочу бути просто другом, Даш.. чи просто другом твого брата..
Олексій припаркувався біля її  будинку, хоч двері все ще лишив заблоковані.
– Лесь... я вражена цим твоїм кроком. чесно... і зізнанням теж... по правді, ти давно мені подобаєшся... я просто зараз неготова до відносин...
– а як на мене ми вже цілком і повністю готові... левел апнути нашу дружбу
– можливо...
– довірся мені... - прошепотів Олексій їй на вухо і швидко відсторонився. Даша лиш мовчки кивнула. в цей момент двері розблокували, а на коліна дівчини юнак поклав свіжий букет з троянд.