Знайомство
Школа Магнуса
Чужа, рідна людина
Свято Купала
Свято Купала
У нас у Карпатах дуже шанують свято Купала. Розкажу вам історію Купала :
Свої витоки свято Івана Купала, або Іванів день бере ще з часів язичництва. Спочатку цей день був присвячений язичницькому богу Купалі.
У ніч на Івана Купала молодь стрибає через багаття, дівчата плетуть вінки і ворожать на судженого, всі веселяться і шукають загадковий цвіт папороті.

З ранку в день Івана Купала було прийнято купатися в річках і озерах, щоб очистити і душу, і тіло. Однак багато людей вважали, що робити цього не варто, оскільки в такий містичний день на дно може потягти водяний.

Одна з найзнаменитіших і таких, що дійшли до наших днів, традицій - стрибати через вогнище на Івана Купала. Такі багаття вважалися очисними: люди водили хороводи навколо вогню і стрибали через нього. Закохані пари намагалися перестрибнути багаття разом, взявшись за руки, вважалося, що після цього життя стане щасливішим, а любов - міцнішою.

Іноді через купальські багаття проганяли домашню худобу, щоб уберегти тварин від мору. Також люди вірили, що якщо в ніч на Івана Купала в багатті спалити сорочку хворої дитини, вона одужає якнайшвидше.

Молоді дівчата, які ще не зустріли свого судженого, на свято Івана Купала ворожили на любов. Вони плели вінки з польових квітів і трав, ставили на них запалені свічки, і пускали такий вінок у воду.

Ось така історія, а ще є Легенда про цвіт папороті..
Отож ми з друзями (я,  Лукас,Толя(друг Лукаса), Юлька) вирішили вночі йти шукати цвіт папороті. Ми всі зустрілись біля річки 22:30, щоб ще сплести вінки, і поворожити. Коли всі прийшли, я з Юлькоб почали плести вінки, і пускати на воду і дивитись як вони пливли, коли пливли рівно то скоро будеш заміжнею, а якщо зупинився то ще не скоро бути тобі. Ми пустили на воду, і потім побачили як якісь хлопці зловили наші вінки і йшли до нас. До нас підійшло двоє красенів.
-Давайте кажіть хто який вінок плів?
-Я з ромашок(Віка)
-Я з звіробою(Юля)
-Ну то ходи до мене ромашко!
І я підійшла, він надів мені на голову вінок. І галантно представився :
-Я Діма, а мій друг Віталь. А вас як звати молоді леді?
-Мене Віка, а подругу Юлька Вибачте, але нам пора.
Ми побігли а їх залишили шокованих з стрічками у руках.
Коли ми прибігли, то розказали хлопцям про все вони сміялися... І ми пішли в ліс...
© Юлічка Наконечна,
книга «Волчонок».
Коментарі