—Щоооо???Доню??
Тільки думки переповняли її голову:« В мене що є батько?
Хто він такий, як мене знайшов?»
Юля не могла, вимовити ні слова тому просто вибила дзвінок...
—Ні ,цього не може бути,мамочка говорила ,що він загинув,що він був з дитячого будинку і у нього нікого немає .....Напевне це якийсь дурний жарт..
—Все Юлю нема коли думати потрібно повертатися до роботи.
На годиннику пів 8:—До моєї зміни ще є ціла година,потрібно подзвонити Лесі давно я з нею не розмовляла
*гудки*
—Привіт,о як давно тебе я не чула,так скучила)
— Привіт Юльцю,як у тебе справи,ти куди пропала?Я заходила у ваш будинок,а там інші люди?
—Так,я переїхала- стримуючи сльози сказала Юля
—Ти з мамою переїхали .Вітаю,ваша мрія здійснилась ви будете жити у великому місті?
— Так будемо- розридалась ЮлЯ
— Ти чого?
—Лесю, давай зараз зустрінемось,у нашому кафе
— Так звичайно через 5 хвилин- вона поклала слухавку
Юля не розуміла,як сказати Лесі правду:«Чому продали будинок?Чому я закинула навчання?Чому стільки часу не відповідала на дзвінки її і ...Олега?.»ой точно я ж просто втекла нікому нічого не сказавши ,навіть своїй коханій людині...
Через 5 хвилин Юля і Леся зустрілися у кафе«Стрім».Вони обнялися,і замовили 2 латте з молоком,поки чекали замовлення ,розмовляли
— Ой Юлю, ти щось не добре виглядаєш,якась змучена ,не виспана?
А й справді,коли я робила собі відпочинок,завжди робота,підробіток і лікарня
— Лесю,я тобі маю дещо розказати
— Так, розказуй
— Отже,я не ходжу до школи,тому що я працюю офіціанткою,а продала будинок я через те що мені потрібно велику суму грошей на операцію...У моєї мами Лейкемія,їй потрібна операція.Я хотіла ,щоб про це ніхто не знав,не хочу щоб мені співчувала,я все сама зроблю.
—Юлю,а якжеж  я ?Я ж твоя BFF і між нами ніколи не було секретів
—Лесю,це ще ненайгірше,сьогодні до мене дзвонив тато!
— Хто,тато у тебе ж немає його
—Так,і мама теж саме говорила,я думаю це якийсь дурний розіграш
— А якщо це правда,і він твій батько
—Навіть, якщо це так для чого мені він зараз потрібен,його не було 16 років
—Юлю,так не можна поговори з ним!
І Юля задумалась,а може справді з ним поговорити,я ж так просила у Миколая побачити,обняти,свого рідного татка
—Гаразд , я йому позвоню після своєї зміни,увечері коли буду удома!
—Юлю,де ти живеш?
— Лесю,у гуртожитку, там дуже затишно.Лесю ,а як там Олег?
—Він дуже переживав,хотів тебе побачити,але його забрали в Армію
—Що??Це я в усьому винна,якби я була біля нього ми щось разом би придумали
— Юлю,не картай себе він через 3 місяці приїде
—Класно,але мені не до цього,і будьласка не говори,що ти мене знайшла.Гаразд?
— Гаразд, Юлю
—Вибач ,Лесю,але мені пора папа
— Я тобі позвоню. Бувай
Юля побігла на свою роботу,після роботи вона ще підробляла вигулювальницею собак,після того вона купила фрукти і пішла до лікарні.Мама ще не прокинулась.Вона посиділа коло неї,прочитала їй казку поцілувала і пішла.
Коли вона виходила з палати,побачила....