Видалити публікацію?
Yana Kuznetsova
2023-11-27 20:05:56
Особисте
Ранкові казки Десь серед просторої, улюбленої-улюбленої квартири є тиха-тиха кухня. У цій тихій-тихій кухні є маленький-премаленький шкапчик. В цьому маленькому-премаленькому шкапчику стоїть гарненька баночка. А вже в цій гарненькій баночці сховано трошки дива. Чорного, змеленого дива. Відомо, шо зірковий пил часто падає на землю, але ніколи не сяє. Хто зна, чому? Бруд не має світловідбивних властивостей? Ойц. Зірковий пил не сяє, тому що тьмяніє від заздрощів. Адже той змелений чорний поцупив серця, загріб усі одразу в жадібну долоньку. Тож навіть зоряний пил тьмяніє поруч. Кажуть, наче добрих чарівниць не існує. Яка нісенітниця. Їм просто нема чим дивувати людей, котрі можуть кожного ранку вийти до тихої кухні, аби дістати зі шкапчика його. Дбайливо взяти гарненьку баночку. Довго смакувати чудовий бадьорий аромат. Подейкують, що світлячки – насправді маленькі феї. Проте це не правда. Маленькі феї повикидали ті свої зачаровані ліхтарики, коли побачили, як сяє бочок старої, але такої любої серцю мідної джезви. Натертий багато разів. Але протерти полою халату ще разок обов’язково треба. Це наче умовний рефлекс. Тоді джезва сяє ще яскравіше, а маленькі феї плачуть та промочують маленькі щічки мереживними хусточками – поки не навчяться натирати свій посуд так само яскраво. Кожен з нас є великий алхімік. Котрий точно знає рецепт філософського каменю, тіко називає його інакше. Володіє спеціальною ложкою, якою насипає ароматний чорний змелений у джезву. Вміє на око відміряти воду з фільтруючого глечика. Знає та розуміється у спеціях, бо то є справжні хащі. Неможна просто розрізняти спеції – обов’язково в них розбиратися, відрізняти, вміти опізнати. Й, звісно, володіє декількома секретиками, як приготувати своє зілля правильно. Зілля, котре усі ми звемо кавою. ©yakuza
2
126