Глава 1-Полювання на відьом.
ГЛАВА 1 — Полювання на відьом
Наказ Імператриці:
Вітер грався з довгим сніжно-білим волоссям Карумі, яке хвилями спадало на її плечі, позбавлене будь-яких прикрас. Вона сиділа на даху найвищої вежі палацу, а її величні ангельські крила, хоча вони завжди були чимось важким і білим, зараз були її опорою. Карумі дивилася на все королівство своїми космічними очима, наповненими зоряним світлом, але здавалося, що вона бачить крізь нього — у тінь свого жахливого дитинства.
Внизу, у тронній залі, сиділа Імператриця Хітомі Накамура, її давня подруга та лідерка, яка дала їй притулок. Хітомі зросла в любові та знанні лісу, і тепер була обличчям усієї нації. Її мудрість та спокій були тим єдиним якорем, який тримав Карумі від повного занурення у власний біль.
Раптом двері вежі відчинилися. На дах вийшла Цукіно Ізумі, двоюрідна сестра Карумі та знахарка. Її обличчя було стурбоване.
— Карумі, Імператриця хоче тебе бачити. Прийшли дуже погані новини.
Карумі не здивувалася. Вона знала: кожна пастка, кожна невдача була помилкою в кожній лінії її тіла, позначеного п'ятьма великими шрамами.
— Хітомі не звикла чекати. Почали з найвіддаленішого селища?
Карумі спустилася до зали. Хітомі повідомила:
— Це не звичайне полювання. Це кривава магія. Сузукі активізувалася. Я думаю, вона готує щось значно більше. Твоє завдання, Карумі — вирушити туди. Знайди слід Сузукі. Це крок до знешкодження ворога, який зруйнував твоє життя.
Карумі стиснула руку на руків’ї свого магічної сокири, що важив 48 кг — стільки ж, скільки вона сама. Вона мала особливий рахунок із Сузукі. Карумі розправила свої білі крила і злетіла в повітря, розрізаючи нічне небо.
Сліди на випаленій землі
Над лісом вже сходило сонце, коли Карумі прибула до села. Всередині все було зруйновано. Вона знала, що Сузукі залишила тут лише слабких, щоб виграти час.
Вона помітила тіні біля старого кам’яного кар’єру. На неї полетіли перші прокляття, але Карумі лише міцніше стиснула топор. Один змах, і повітря розрізало сяйво енергії. Коли остання тінь впала, Сузукі тут не було. Але серед попелу Карумі знайшла залишки Темних трав. Вона впізнала запах трав, які ростуть тільки біля Чорних скель.
Це була пастка, але єдиний шлях до відьми.
Таємнича знахідка
Карумі пішла стежкою, міцно стискаючи зброю. Наприкінці шляху, біля поваленого дуба, вона побачила дитину. Це була маленька Фея Цуцукі, яка спала посеред білого каміння. Вона виглядала чистою та наївною, і Карумі миттєво відчула за неї відповідальність.
— Ти хто? — запитала Карумі.
— Я... Цуцукі... — прошепотіла дівчинка. — Відьми... вони забрали моїх батьків.
Карумі зрозуміла: це Фея, чию силу прагне отримати Сузукі. Вона обережно взяла дівчинку на руки, відчуваючи теплий вогник у своєму закам’янілому серці.
Карумі повернулася до палацу, коли сонце майже сіло.
— Ця дитина — ключ до планів Сузукі, — твердо сказала Хітомі, оглянувши Цуцукі.
Але тут Цуцукі підняла голову і подивилася на них.
— Мамо... — прошепотіла вона, дивлячись на Карумі.
Цукіно впізнала її: це була донька Сузукі. Хітомі прийняла рішення:
— Цукіно, ти відтепер офіційно стаєш нянею для Цуцукі. Карумі, твоє завдання не закінчено. Ти маєш знищити Сузукі, поки вона не прийшла за своєю донькою.
Коментарі