Наша історія начинаться у ріки Там де існує магія і царить мир живуть маги.
    Ріка була широкою десь 17 метрів і широкою вона кривилася немов змія. На її березі росли дерева а на задньому фоні видніється якесь красиве середньовічне місто із замком.
     На дворі була осінь і тому з дерев падали жовтобагряні листочки які були кленовими.
     За одним із дерев ховався хлопець який був одягнутий у темно сіру мантію з синім воротником на ногах чорні чоботи волосся його вугільно чорне а  блакитні очі сіяли на сонці. Його було звати Едвард.
     Едвард вийшов із дерева і протягнув руку з якою вийшов сяючий промінь світла який летів в другого хлопця якому було 19. Одягнутий був у білу мантію з зеленим воротником, на ногах чорні чоботи. Він мав біле волосся і зелені очі. Його було звати Джейкоб.
     Джейкоб протягнув руку і навколо нього з'явився купол який поглинув атаку Едварда. І в ту саму мить Джейкоб вистрілив свій промень у Едварда і той впав.
     Ну що не чикав? Запитав Джейкоб у Едварда  з усмішкою на лиці підходячи до нього.
    Ну звісно не чикав Відповів Едвард.
     А як тобі це. Сказав Едвард коли він взяв його руку. По руці Джейкоба пройшов невеликий розряд і його відкинуло.
     Едвард і Джейкоб оба протягнули руку і з неї вийшла струя світла білого яка видавала сріблом. Між ними була Дуель не те що ворожнеча а й кожен так робив це було нібито гра.
     Посередині між ними  зявивилася сфера яка йшла до Джейкоба. На обличчі  у хлопців була посмішка.
      В далі з'явився силует хлопця в якого було чорне волосся яке блистіло. Також мав він  карі яскраві очі. Широкі плечі. На його ногах були чорні чоботи одягнутий був у мантію  що було до колін на шиї  синій шарф під  мантією сіра сорочка а на ногах сірі штани. Він протягнув руку до хлопців  і із руки вилетів Темно сірий промінь світла що полетів у сферу хлопці цього не замітили. І в ту саму мить Джейкоб і Едвард відлетіти бо промень зламався і зник після того як у нього вистрілити. Що і зробили
      Едвард Привіт.  Що ви тут робите? Запитав хлопець у Едварда підходячи до нього.
     Ми дивилися хто з нас найсильніший Деніал. Відповів Едвард. Так його було звати Деніал і йому було 19.
      Привіт Джейкоб. Привітався Деніал з Джекобом.
      Привіт. Відповів Джейкоб.
      Тітка просила тебе проти  до неї. Сказав Деніал.
      Навіщо? Запитав Едвард.
      Я не знаю. Відповів. Деніал.
      Ну Добре. Бувай Джейкоб. Попрощався Едвард з Джекобом.
      Бувай.  Відповів Джекоб.
       Едвард і Деніал пішли по стежці яка починалася від великої яблуні. Коли вони сховалися з пагорбом Деніал запитав У Едварда.
       Ну як там із Меррі вже зустрічаєтеся? Запитав Деніал.
       Та що там. Відповів Едвард.
       Сьогодні я спробою. Сказав Едвард
    
      Ну пробуй. Відповів Деніал.
      Як там робота?  Запитав Едвард
      Та добре. Нічого нового все старе.  Відповів Деніал дивлячись у бік.
       О дивитись там наш будинок. Сказав Едвард тикаюти  руку.