Промінчик (майже дитячий вірш)
Малий промінчик у віконце
Моє всміхнувся навесні.
А на дворí сіЯло сонце,
І було радісно мені.
Чого смієшся ти, промінчик?
Тобі тепла не вистача?
Ах ти ж, неоновий розбійник,
Що зазирнув до мене в чай!
"Та ні, нівроку! — відповів, —
Тепер весна — тому й радію!
Тебе хоч якось я зігрів?
Здійснив душі твоєї мрію?"
Та що ти кажеш, мій промінчик!
Ти ж маніпусінький — то як
Мене зігрієш? Треба більше
Мені проміння. От дивак!
І той промінчик раптом щез.
А я під сонцем випив чай.
Ніколи вже не буду blessed.
Курю під сонцем. Прощавай.
опубліковано 21.04.22
Моє всміхнувся навесні.
А на дворí сіЯло сонце,
І було радісно мені.
Чого смієшся ти, промінчик?
Тобі тепла не вистача?
Ах ти ж, неоновий розбійник,
Що зазирнув до мене в чай!
"Та ні, нівроку! — відповів, —
Тепер весна — тому й радію!
Тебе хоч якось я зігрів?
Здійснив душі твоєї мрію?"
Та що ти кажеш, мій промінчик!
Ти ж маніпусінький — то як
Мене зігрієш? Треба більше
Мені проміння. От дивак!
І той промінчик раптом щез.
А я під сонцем випив чай.
Ніколи вже не буду blessed.
Курю під сонцем. Прощавай.
опубліковано 21.04.22
Коментарі