Сонет 'Вірлібр'
Не знаю, що писати буду тут.
Мабуть, скажу, що маю написать
У цьому вірші про цвітний батут,
Про листя хвої та цвітний канат.
Не треба тільки цих коментарів,
Що ніби я не знаю мову рідну.
Її я знаю, і серед морів
Із цифр я знайду похíдну.
Вірлібр хай гримить і ниє в квітці,
Де всякий може грані перейти.
Зелене світло я закрию в клітці,
Червоній, наче паростки клітин,
А сам закриюсь
У вінці терновім
На власнім огородженім заборі.
Мабуть, скажу, що маю написать
У цьому вірші про цвітний батут,
Про листя хвої та цвітний канат.
Не треба тільки цих коментарів,
Що ніби я не знаю мову рідну.
Її я знаю, і серед морів
Із цифр я знайду похíдну.
Вірлібр хай гримить і ниє в квітці,
Де всякий може грані перейти.
Зелене світло я закрию в клітці,
Червоній, наче паростки клітин,
А сам закриюсь
У вінці терновім
На власнім огородженім заборі.
Коментарі