1. Розбите серце
2. Втеча
3. Льды Антарктиды
4. Кровавая месть
1. Розбите серце

Це був зовсім інший світ, де люди майже пішки не ходили, а їздили тільки на скейтах. Бувало, що дівчата їздили краще, ніж хлопці. А щодо навчальних закладів, то навчались під однією лампочкою і було таке враження, наче ти сидиш в якомусь барі. Майже всі мали пари. А в класі сиділо не більше 15 учнів. Ця історія про одного хлопця, який гарно катався на скейті та в нього погано виходило з дівчатами. Ні, він не був сором’язливий. Йому не везло в тому, що дівчата попадались то брехливі, то зрадливі. Він розчарувався. Його звали Ден. Йому було 17 років. Він не з ким не хотів більше знайомитись, аж поки не зустрів її – Марту. Волосся в неї було коротке, кучеряве та чорне. Вона любила носити спідниці та рожеві піджаки. Ден завжди стригся наголо, і тому ніхто точно не знав якого кольору в нього волосся.

Ден та Марта багато де разом проводили час. Вона єдина не каталась на скейті. Ден хотів навчити та Марта відказувалась.

В цій розповіді ще була одна дівчина на ім’я Разоллі. Вона їздила краще за хлопців на скейті та іноді любила проводити час в скейт-парках. А найбільше полюбляла спостерігати за іншими, в неї не було хлопця. В принципі її це не непокоїло. Вона знала те,що не знали інші. Вона знала, що рано чи пізно підставлять новеньку – Марту, але так, що Ден подумає, що вона брехлива як і інші. Марта буде намагатись вернути його, але знаючи Дена, він не захоче.

І цей день настав. Марта йшла в клас, як її зустрів один серцеїд. Дівчина була колись закохана в нього, але коли він знайшов дівчину, вона вирішила покинути ідею – кохати його.

Але коли він підійшов і обійняв її, вона хотіла відштовхнути, але не змогла. Сил не хватило. Якраз йшов Ден. Серцеїд побачив його та поцілував дівчину. А після так само зник як і з’явився. Марта відчула тільки огиду до «колишнього». А Ден зраду.

Наступний день Разоллі спостерігала , як Марта намагається пояснити Дену, що це була не помилка, а навмисна сцена для їх розлуки, що хтось навмисне це зробив. Ден сидів мовчки зі своєю подругою, наче слухав, що говорить йому Марта, а наче і не слухав. У нього грала музика на телефоні, а по його щоках текли сльози.

Разоллі глянула на це останній раз, взяла свій скейт та поїхала в скейт-парк.

© Ольга Кравчук,
книга «Збірка снів».
Коментарі