Павук
Залізна загадка
Бродяга
Стежки
Cogito ergo sum
Харити
Опудало
Опудало
Жило-було в місті опудало,
На носі з дуба блистіли лінзи,
Руки його - тонкі гіллячки,
Підхватував легко всякі болячки,
Все шкереберть, куди він не ліз би.

І було в нього житті все запутано.
І так воно жило опудало :
Бігло на роботу без зупинку,
Переробило всю справу пильну,

Перечуло всі насмішки від колег
Почистило всіх авгієвих коней,
І знову ночувало в будці.
Так минали його будні,

Свят і відпочинку не мало
Весь час працювало.
Коли згнило опудало в будці,
Ніхто не закопав його навіть в клумбі.
© Зірколов ,
книга «Нелюдські лінії».
Коментарі