Ти віддав їй ключі від замків-сказала янголиця роздратовано бачачи грозу над головою.
Тінь вхопилася за сталевий обладунок янголів яким вони захищали себе. Вони помітили як крізь холодні відьомські тіні пробирається маска яка намагається бути непроханим візитером через ті світи. Відьма дивиться на янголів і підозрює що вони не просто так прийшли. Вона поправляє каптур і заходить до готелю.
Танці розпочалися і вогонь горить всі радіють тому що принц розмовляє відьомською мовою але янголи знову бачуть як вона простягає руку й йде до котів. Він допоміг їй одягнути магічну каблучку і переодягнутися в лахміття аби вийти назовні непоміченою для суддів і королеви. Вона пройшла всередину замка до алхіміка який чекав на неї з нетерпінням. Він шукав чужих а вони не знаходилися тільки відьма одягнена в маску яка постійно міняла їх і королева не могла її впіймати.
Він знайшов її одягнену в червону шаль і червону маску яка показувала що вона з ворожого табору. Всередині кімнати стояли рабині в білому одязі з котячими мордами які тримали золоті чашки з отруєними напоями. Темний кіт розправив своє вкрите кровю крило і ножем довелося його відрізати. Знову зазвучав звук барабану і долинув голос предків.
Вони чули голос предків які замучили цілу кавалерію яка стікала кровю від болю розчарувань і спогадів. Приховувати обличчя перед ворогом марна спрва вони мають тебе знати та боятися. Доводилося підніматися нагору де було повно телескопів і зірок і розібрати де яка зірка було важко. Вампір був готовий піти до імператора на допит але рада не хотіла його викликати.