Видалити публікацію?
Арина
2019-08-07 18:17:22
Моя гра
Різне, Думки вголос, Цікаве
Страх бути незрозумілим, віддаленим від суспільства, змушує нас грати ролі, жонглюючи масками. Люди вважають це одним із способів уберегти себе, плисти за течією залишаючи "бунтарські" думки всередині. Як комфортно нам не було б знаходитися в передбачуваному, стабільному суспільстві, маски що вїлися в нашу шкіру поступово починають руйнувати те, що приховують. Як незворотний процес. Це гра спустошує особистість, створюючи порожнечу, яку вона абсолютно логічно заповнює "напівправдами", приймаючи всю нещирість інших. Люди стають споживачами, немов 100 кілограмове тіло, що вже давним давно втратило почуття голоду "..ходячих шлунків — п'ющих і жующих. Які лише жують, лише ковтають. Лише ковтають і жують — і більш нічого. Ковтають пудинги, котлети, ноти, вірші, ковтають істини, ковтають цілі нації, одні одного їдять, й самі себе..." Моторошно вийти людям зі своєї смертельної петлі тому, що вони бояться усвідомити, що за цією грою вже нічого не залишилося.
1
43
Коментарі
Божевільний
Моторошно тільки тим, хто не усвідомив хто він, хто звик намагатись подобатися натовпу, бути "таким як всі". Іноді забуваємо, що насправді багато людей плюють на суспільство, плюють на правила, бо хочуть бути тими, ким вони є. Головне в потрібний момент дивитись в правильний бік, щоб збагнути, хто насправді ти є. Це пише той, хто не має страху бути незрозумілим, хто через такі муки пройшов, аби не відкинути свої ідеї, погляди, ідеали.
Відповісти
2019-08-07 19:41:49
1