Все почалося в парку Незнайка. І в тому парку були гітарісти одним з яких був Діма наш головний персонаж, він прийшов в парк зіграти на публіку, це було вперше для нього, і людям він сподобався, після концерту він  прийшов додому , заварив собі чаю тай думає, чому б мені не знайти дівчину, тай давай дивитися пісні які подобаються дівчатам  він їх вивчив за два дні, рано вранці він пішов грати ці пісні, що він тільки не робив співав, грав складні пісні але все марно, але одного дня він зіграв на гітарі пісню "дорогий человек" , і тут до нього підходить одна дуже гарна дівчина і каже, зіграємо разом, а вона грала на скрипці, Діма не відмовився і вони почали грати і співати  настільки гарно що зібралася величезний натовп щоби їх послухати, до них після концерту підійшли журналісти, вони тоді сиділи разом на лавочці і в них спитали:" доброго дня,а можна до вас декілька питань, а ви раптово не паара ?" "Ні":каже Діана( так звали цю дівчину):" ми зустрілися тільки сьогодні" Журналіст:"зрозуміло, а можна ще одне питання?  Ви настільки красиво граєте що аж подих затримує як у вас так виходить?"Діма говорить:"ну в мене таке враження неначе я не просто напросто з повітря беру ноти і я вважаю що із цього ми я так грав"а Діана не знаю, а я знала ноти та просто грала що вміла, після цих слів журналісти ще трішки поспрашували їх і пішли.
Ну я пішла, добре бувай,Діано пока,
І після того як вона пішла Діму кидало то в жар то в холод  мурашки по тілі і він зрозумів що закохався. Діана також закохалася але вони боялися це сказати одинодному. На слідуючий день Діма пішов знову грати в парку, і він знову зустрів там Діану, він підійшов до неї і сказав, давай грати разом завжди, я не проти сказала Діана, вони стали і грати настільки гарну пісню, що можна було заплакати, вони співали, ми будемо разом але не навіки стріла пранзіт наши серца і ми і ми паґіблі навсегда. після цього глядачі  плакали і обіймали друг друга. Один із глядачів був композитор який захотів взяти іх в свій театр, після виступу композитор підійшов до них і запитав, привіт ви би не хотіли участвувати в мойом театрі? Діма повернувся до Діани і вони сказали , ми згодні, після цих слів світ начебто заграв фарбами, вони виступали багато раз але на одном із концертів у Діми спитали чи він любе Діану, в залі стояла мертва тиша біля нього стояла Діана і він сказав да і після цього Діана сказала теж да, після цього зал аплодував, у Діми нібито час начав іти повільніше він дивиться на Діану а Діана дивиться на нього, концерт закінчився і Діма пригласив Діану додому, вони пили чай з печивом і розмовляти три години но не  говорили про сьогоднішній день зовсім, Діана попрощалась з Дімой і він провів її до дому. На наступний день Діма просипається від звонка телефону це був лікар але він приніс погану новину, яку доктор спитав схвильовано Діма, ваші батьки попали в серйозну аварію вчора вони їхали на ваш концерт і їх
збила фура, в цей момент Діма вскочив з ліжка і побіг до лікарні але було пізно його батьки були вже на тому світі, на похоронах все пішло не так туди прийшов п'яний пастир Діма його вигнав і похоронив своїх батьків сам, а Діана не відповідала на дзвінки, Діму уволили з роботи все це продовжувалось цілу неділю Діма це не стерпів і пішов на кришу п'ятиетажного дому він тільки хотів пригнати і тут він чує не пригай Діма він опускає голову і баче там Діану, я все знаю твої батьки померли тебе уволили я не беру трупки, то чого ти не береш ти мені ти була потрібна я хвилювався чого ти не брала трубки не прийшла не змогла прийти чому? Дана кричить во всю горлянку бо я ВАГІТНА тобою, після цього Діму знову кидало то в жар то в холод і мурашки по тілі. Після тих слів він спустився з
даху і обняв Діану вони оба плакали . після цього дня вони два дні не розмовляли , після цього Діма написав Діані , чекаю тебе на мосту в 9 годин, вона погодилась. Вони побачились на мосту в потрібну годину , вони підійшли один до одного і Діана каже,вибач мене за те що сразу на сказала, ні це ти мене вибач сказав Діма він став на коліно і витягнув коробочку з кільцем і сказав Діана ти вийдеш за мене , стояла секунда тиша і вона каже так. І після цих слів вони жиниилися через місяць і після цього вони жили мирно й спокійно.

                  КІНЕЦЬ