Іринка Диняк

2018-12-25 12:13:33

Дорога додому

Різне

Далекі вогні невідомого міста ,як завжди , ввечері загадково мерехтіли. Сплітаючись, через заполіте скло маршрутки, в причудливі візерунки. Сонце повільно закочувалось за горизонт, але через захмарине небо цього не було помітно. Тож на дворі просто повільно смеркало. Водій віз нас по вже давно звичному і йому і мені маршруту, тож підорз ніщо не викликало, він ,як завжди, зупинявся вмикав світло в салоні, а потім вимикав. Черговий поворот, ліхтарі на вершинах вітряків продовжували регулярно мигати, а в навушниках продовжувала грати музика, тож все було нормально. Шостий робочий день видався не таким вже й легким, тому що пар було багато ,а семестр треба було вже закривати, тож втомлювалися всі: і викладачі , і студенти. Екзамени наближалися, а недосип накопичувався, тож по приїзду додому все що ти був у змозі зробити ,так це заснути і відновити сили після довгого перебування в гуртожитку, ні про яке вчитися мова йти не могла, це ж як не як дім і тому навіть дорога до нього розслабляла...