Соня очутилася на якомусь дивному місці.Вона підняла голову,та здивувалась.
     Тут було так гарно,потяги були з цукерок,трава це соломка солодка але зелена, річка шоколаду,тварини з цукерок,дома з печива.
      Соня зраділа та сказала:
—невже, невже я в країні солодощів!!!!!!!!!
—так ти в країні солодощів тут ти можеш куштувати все що захочеш.-.сказав гном.
Соня зразу побіжала все пробувати на  своєму путі. і хотілося тут усе попробувати, Соня залишилася тут би жити але її хвилювала дуже погана думка.
—Якщо мене батьки шукають,мама плаче,тато шукає,мені треба повернутись додому.-.Соня сказала гному.
—Добре, але готуйся бо в цю ніч я також за тобою прийду.-.Сказав гномик Софії.
гномик відкрив портал ,Софія зашла та вийшла через свій шкаф вже в свою кімнату. Саме тоді зашла й Катерина мама Соні та й почався діалог між ними:
—Ти вже прокинулась,чому так рано лише пів 7 години ранку,спи ще ,дівчінко моя.
—Мамо,мамо,уявляєш,я була...Я була в країні солодощів,там так гарно.
—Хіххіхх,дівчико моя це був всьоголиш сон.
—Ні!!!Ні!!!Ні!!!Ось побачиш,побачиш ти ляж зі мною,а в 3 години ночі гномик прийде!!
—Добре,добре,ляжу,так прибирай у кімнаті,ходімо снідати.
—Добре.
Соня знала що вона поїде з мамою до країни солодощів.Вже ввечері,була 9 година.
—Доню спати йди,вже пізно,завтра в школу .
—Мамо,мамо зі мною ходімо.
Мама лягла з Софією, вони обоє заснули, та о 3 годині ночі почули щось шкафу гуділо. Соня встала і зразу почала будити маму,
—мамо мамо вставай гномик прийшов.
—Встаю,встаю Сонечко,встаю.
мама Срні встала і подивилася в шкаф і дуже здивувалися там був синій портал і біля нього стрибав гномик.
—вай нові гості будемо раді я гномик, як вас звати??
—Ка....Ка.....Катерина.....Катя просто Катя.
—ну Катерина проходьте в портал країна солодощів дуже велика країна, місця хвате на усіх.
вони зайшли. Катя була в шоці. на цьому їхню подорож не закінчувалася.
—Соня Соня ти сьогодні може подумав що в нас побути до ранку мама з тобою!!!!
—Ні в нас ще тато дома чекає а йому не можна знати про це місце.
—так-так доню ти права не можна.
—чому чому не можна??????????до країни солодощів можна усім усім чарівниками злодієм людям тваринам гномикам.
—якщо тато,..... тато дізнайтеся про цю країну, то ми з тобою більше не побачимось, тато буде спати зі мною і не дасть мені сюди ще раз прийти. а я так хочу дуже трішечки хочу побути.
—доню на годиннику показує що ще до того як прокинется тато,до 7 ранку, ше 15 хвилин. вже пограєм трішечки.
—добре добре мамо я вже йду.
—Ось і добре.
—гномик а хто то для країни король??
—Ні я гномик охоронець хто загадує по бути в країні солодощі я за ним через шафу ночью приходжу і забираю його вкраїну солодощів ти загадала, ти сюди потрапила. але не всі потрапляють сюди.
—доню ще 10 хвилин ходімо скоріше. гномиков покажеш нам де що???
—звісно звісно це я люблю!! ходімо швидше вас 9 хвилин залишилося по нашому часу.
—скоріш мамо!!!!!!!!
—щ0...щ0....що... цікавого вам показати.. ост фабрика на ній роблять наші шоколадні будинки з печива також.
—скільки вони коштують гномик??
—так скільки?
—коштують 100  м'ятних цукерок!! вони дуже дуже смачні.
—де звідки цукерок взяти.
—Соня ти що це ж країна солодощів тут більше 10 мільйонів мільярдів цих цукерок. тим самим я тобі бо їх найменше сьогодні мільйон. в районі а районів у нас 100. а ось ми проходимо машини які переробляють шоколад і розтоплюють його.
—вас дуже  багато цукерок, і дуже цікаво але на вже треба йти додому залишилась одна хвилина і прокинеться чоловік.
—що так рано?? а...а за вами приходити вночі?? можу приходити в час ночі щоб ви побільше погралися. тому щоб доїхати сюди хоч через портал а треба 5 годин двері відкрити одну годину. тільки назад ви до берете за одну-дві секунди.
—добре ми на тебе будемо чекати цю ніч але нам треба йти бувай гномику.
—гномик дуже будемо сумувати за тобою бувай до зустрічі ❤️.
Соня та її мама прийшли додому через портал.батько вже збирався йти і будити їх.