Пролог
Він бачив, як друзів, побратимів і товаришів ведуть на шибеницю, натягають на голови мотузки та відкривають нижній люк. Жихливе видовище, та багато людей вирішують, що це класно, адже ці люди зрадники і їх треба покарати. Звідусіль крики радості та прокльонів в адресу поганців. Люди радіють, що негідників стратили. Та ніхто не підозрює, що один з тих негідників стоїть по серед них. Він на волі. Та народ цього не бачить, бо очі прикуті до підвішених тіл на мотузках, які хитаються від вітру.
Гримаса болю застигла на обличчі, повному ненависті і жалю. Світ втрачав колір та перетворювався на чорно-білу полосу випробовування. Страшний вигдял.
"Я помщусь за вас", процідив чоловік крізь зуби і плюнув на брудний асфальт. Він не міг на це дивитись, тому просто йшов, куди ноги вели. Не знав куди йти. Він вигнанець. Неймовірне везіння дало змогу йому втекти. За голову цього чоловіка дають винагороду 100.000$. "Краще не світити своєю брудною макітрою у цих місцях. У мене є справа".
Ступав широким кроком уперед, як зачепив якогось солдата. "Гей, чоловіче!", той скрикнув та наставив дуло рушниці на чоловіка у довгому темно-коричневому брудному плащі з натягунтим капішоном, який упав і валявся якусь частку секунди на землі, поки не спав його капішон і люди змогли побачити його обличчя. Це обличчя впізнає навіть дитина. Страшне і безсердечне обличчя на думку людей, які хотіли його смерті найдужче. Воно висіло на кожному стовпі, дереві, чи стіні. "РОЗШУК УБИВЦІ".
Чоловік, усвідомивши ситуацію, різко встав і хотів уже тікати, як почув потужний голос солдата: "ТРИМАЙТЕ ЙОГО!". Тікаючи зі всією швидкістю, яка ще залишилась, бачив за своєю спиною дюжину людей на чолі з солдатом, який вистрілював зі своєї рушниці. Біжучи, він зносив з дороги людей і, пробігши достатню кількість, встрибнув у швидку річку. "Сподіваюсь я виживу".
Гримаса болю застигла на обличчі, повному ненависті і жалю. Світ втрачав колір та перетворювався на чорно-білу полосу випробовування. Страшний вигдял.
"Я помщусь за вас", процідив чоловік крізь зуби і плюнув на брудний асфальт. Він не міг на це дивитись, тому просто йшов, куди ноги вели. Не знав куди йти. Він вигнанець. Неймовірне везіння дало змогу йому втекти. За голову цього чоловіка дають винагороду 100.000$. "Краще не світити своєю брудною макітрою у цих місцях. У мене є справа".
Ступав широким кроком уперед, як зачепив якогось солдата. "Гей, чоловіче!", той скрикнув та наставив дуло рушниці на чоловіка у довгому темно-коричневому брудному плащі з натягунтим капішоном, який упав і валявся якусь частку секунди на землі, поки не спав його капішон і люди змогли побачити його обличчя. Це обличчя впізнає навіть дитина. Страшне і безсердечне обличчя на думку людей, які хотіли його смерті найдужче. Воно висіло на кожному стовпі, дереві, чи стіні. "РОЗШУК УБИВЦІ".
Чоловік, усвідомивши ситуацію, різко встав і хотів уже тікати, як почув потужний голос солдата: "ТРИМАЙТЕ ЙОГО!". Тікаючи зі всією швидкістю, яка ще залишилась, бачив за своєю спиною дюжину людей на чолі з солдатом, який вистрілював зі своєї рушниці. Біжучи, він зносив з дороги людей і, пробігши достатню кількість, встрибнув у швидку річку. "Сподіваюсь я виживу".
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Пролог
Глава вийшла цікавою, інтригує. Чекаю на продовження!!!
Відповісти
2020-02-19 14:26:04
1