І(1)
І(2)
І(3)
ІІ(1)
ІІ(2)
ІІІ(1)
ІІІ(2)
Епілог
Епілог
…Ось так ішли вони годину, другу, третю аж доки не прийшли у пункт
Причалу корабля. Який відплив забравши їх з собою.
…Зникало місто все потроху, лишаючи по собі чорний дим, який все струменів угору нагадував про те, що в них тепер немає більше дому, анічо́го.
Лишався спомин лиш при них і більш нічого.
… Ох скільки душ невинних згинуло отут на місці міста,
Марії міста, яке перемінилось цілковито, повставши вже не містом – кривавим полотном.
© Martin Wind,
книга «Місто М (Понівечені душі».
Коментарі