У ніч на Івана Купала
Ластівка
Хай гаряче світло засліпить тебе і затягне у танець із димом, ти підскочеш уверх і за руку візьмеш свою рідну, кохану та милу. По річці впаде промінець від вогню, а течія візьме віночки та їх віднесе десь собі в глибину, де люди сидять всі гурточком. Заграє бандура і співи впадуть, і радісно стануть лунати. Нехай же почують країну усю у це дивовижне тут свято. Де люди єднатися знову почнуть і нове життя будувати. Коли ватра високо кине вогонь, тобі доведеться стрибати. Коли ж ти як всі також віриш в любов, то руку ти мусиш тримати. Ніколи-ніколи ти більше в житті не будеш любов відпускати. Нехай поведе тебе далі вона, в життя далі аж до колиски, бо в ніч на Івана Купала вона підпалить в очах твої іскри.
2022-10-05 05:48:08
9
0
Інші вірші поета
Gloire à la vie ! Десь у лісі Скрижаль, спустошення моє Сіро-білий вірш
Інші поети
maty Stoun
@marystoun
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3819
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4964