Від землі
Катерина Коваленко
Мої бідні постріляні діти, Хто живий - кров'ю умиті, Знову, знову зумійте зродити, Пережити добрі й злі ваші миті. Держіть землю, щоби зорати, І посіяти добрі пшениці, Бо без праці не буде вам ради. А душа вільних людей що? Птиці. Тож, до сліз, до поту, до темна Ви працюйте, а потім спочиньте. Що дала я вам оці зерна, Ви із серця візміть і посійте.
2023-08-11 07:47:32
2
0
Інші вірші поета
... ... 11 Колюче кошеня
Інші поети
cherioo
@cherioo
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
41
1
1274
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1376