Анна
Погляд такий холодний,як і її душа,багато,хто так важає.А вона, що,вона сильна,а точніше та хто зламалась і знову встала.
Знову осінь,дівчина йде темною вулечкою,яку освітлює один старий ліхтар.Інші бігли б додому,бажаючи відчути тепло та затишок дому,опинитися в обіймах рідних та коханих.А вона що,вона повільно йшла,її не лякала темрява.Вона просто йшла і тремтіла,та все рівно повільно робила кроки.
Її щічки та носик покрились холодним румянцем,що яскраво виднілись на блідому обличчі дівчини.Дивно що досі її не здув вітер,вона була такою худощавою та тендітною.Її мішковате пальто приховувало вид на талію,і кістки.Тіло дівчини були лише кістки,які добре виднілися для кожного.Певно тому й всі покинули її, а хоча старалася для інших.
Анорексія-для когось гарно звучить,елегантно, ніжно,так тендітно.Це ніби дівчина з ідельною фігурою,кавою у руках та теплому светрі.Ця дівчина не почуткам була знайома з Анічкой.
Мила дівчинка колись,якій просто усе набридло.Її друзі хвилювалися тільки за себе,просто не звертали що із нею щось не те.А її набридло,життя царапини невеличкі і ледви помітні,які що разу ставали глибшими.Шрами, як сліди на пам'ять там навіть є сердечко.А потім голод,було зовсім не складно.За те вода і кава стали кращими друзями для гарненької милой дівчини.Її світ наче потонув у чашках кави та склянках води.Днем за днем у неї ніби з'являлися крила,дівчина була ніби метелеком...А потім друзі, які сказали що вона ненормальна,одного разу побачивши шрами та її "талію".Батьки і їхні сварки,потім лікарня, дівчині було 14 років,рік у лікарні.Уже минуло 2 роки,її 17 вона досі худа,хоча й їсть,не може багато та вона їсть.А ще вона досі самотня.
Дім знову порожній,вітер за вікном.Зараз осінь на столі стоїть чашечка кави,дівчина тепло закутавшись у ковдру слухає шум доща та вітру.
Знову осінь,дівчина йде темною вулечкою,яку освітлює один старий ліхтар.Інші бігли б додому,бажаючи відчути тепло та затишок дому,опинитися в обіймах рідних та коханих.А вона що,вона повільно йшла,її не лякала темрява.Вона просто йшла і тремтіла,та все рівно повільно робила кроки.
Її щічки та носик покрились холодним румянцем,що яскраво виднілись на блідому обличчі дівчини.Дивно що досі її не здув вітер,вона була такою худощавою та тендітною.Її мішковате пальто приховувало вид на талію,і кістки.Тіло дівчини були лише кістки,які добре виднілися для кожного.Певно тому й всі покинули її, а хоча старалася для інших.
Анорексія-для когось гарно звучить,елегантно, ніжно,так тендітно.Це ніби дівчина з ідельною фігурою,кавою у руках та теплому светрі.Ця дівчина не почуткам була знайома з Анічкой.
Мила дівчинка колись,якій просто усе набридло.Її друзі хвилювалися тільки за себе,просто не звертали що із нею щось не те.А її набридло,життя царапини невеличкі і ледви помітні,які що разу ставали глибшими.Шрами, як сліди на пам'ять там навіть є сердечко.А потім голод,було зовсім не складно.За те вода і кава стали кращими друзями для гарненької милой дівчини.Її світ наче потонув у чашках кави та склянках води.Днем за днем у неї ніби з'являлися крила,дівчина була ніби метелеком...А потім друзі, які сказали що вона ненормальна,одного разу побачивши шрами та її "талію".Батьки і їхні сварки,потім лікарня, дівчині було 14 років,рік у лікарні.Уже минуло 2 роки,її 17 вона досі худа,хоча й їсть,не може багато та вона їсть.А ще вона досі самотня.
Дім знову порожній,вітер за вікном.Зараз осінь на столі стоїть чашечка кави,дівчина тепло закутавшись у ковдру слухає шум доща та вітру.
Коментарі