Віталій Босий

2023-10-14 14:05:02

Післяобід

Особисте

Пам'ятаю, як сонце світило в пустий крихітний спортзал, Як ліз по канату і все здавалось таким великим і широким. А ти доліз до половини, від травми відділяє 2 поверхи і старий матрац. Боїшся так, наче ніколи не розбивав коліна у велосипедних перегонах, Чи не отримував ляпаса від тієї дівчинки з старшої групи, Коли дарував їй квіти, вирвані з сусідської ділянки. Не треба було в тиху годину заглядати під її ковдру. Через півгодини від твоїх сліз і слід простив, А ти вже втратив свій зуб у недовготривалій бійці З місцевим розбишакою, який був вищий від тебе на дві голови, Чи то ти так розповідав своїм першим друзям Щоб не здаватись переможеним невдахою. Ти засмучений, бо жук-олень, якого ти спіймав вчора, Сьогодні розірвав сірникову коробку і полетів на свободу. Або ж твої батьки так сказали, щоб дати бідолашному втекти. Не хвилюйся, ти все одно все просрав, але трохи пізніше. Ще вчора ти стояв позаду них, коли мав спати, А вони сиділи у кріслах, грали в якусь гру на приставці І жваво щось обговорювали, наче малі діти, Сонце ледь світило через штори, Перед тобою нерозбавлена бутафорія, А я пересмішник у залі старшої групи. Якщо ти щось відчуваєш, коли читаєш ці слова, То зрозумієш, як добре я вмію брехати. Рано чи пізно сусід зловить тебе на гарячому З необережно вирваними квітами в руках. Ти влетиш на своєму Аісті точнісінько в середину старого дуба, Розбивши коліна до крові, будеш бити те кляте дерево, Наче воно винне в тому, що ти такий йолоп І не вмієш користуватись гальмами. Чого ж тоді сідав?! Я залишусь для тебе простим розгаданим ребусом, на якому поставили крапку Бо зазвичай погана загадка не має ніякої цінності, і це добре. Коліно завжди буде пекти, але тільки для того, щоб потім загоїтись, Тому рано чи пізно тобі прийдеться дістати йод. Викинувши всі мої фотографії, заблокувавши мене у всій мережі, Видаливши мій номер і всі повідомлення, наче цього всього ніколи не було, А я, як останній покидьок, скажу, що я тільки радий цьому всьому, зачинивши двері що є сили Склавши в свої речі всі твої фото і архіви переписок, роздруковані на А4, І помахавши тобі рукою, як найкращому другу. Ти розірвеш сірникову коробку і розправиш крила.