2022
Настасья Кардифф
Нет сил видеть ту боль, Что чувствуют братья мои. Ты - не король, ты - полный ноль И приспешники тоже твои. Посрамил свой народ, Заставил в оковах жить, Создал бездушный сброд, Который не сможем простить. И никем не будет забыто Злодеяние суки сынка. Сердце на осколки разбито На долгие годы… века… Ты отнял смех у детей, Счастливые вздохи влюбленных. В самый страшный из всех февралей Обрученных обратил в обреченных. Ты - не Адольф, не Бонапарт, Лишь обезумевший шут, Оглупевший, старый бастард. Мои братья руками порвут Твоих железных драконов И мясных куколок Вуду. На каждый из трехцветных шевронов Найдется у нас по сосуду.
2023-10-08 13:08:16
2
0
Інші вірші поета
2020
Інші поети
cha'
@ivresse
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12402
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4757