Я дописую ці нотатки через три роки. Все більш-менш влаштувалося. Майже всі люди на Землі тепер є носіями плям, нам не вдалося стримати їхнє поширення (до того ж багато людей збудували власні пристрої ініціації, бо їм дуже кортіло завести власні ручні плямки). Спотланг став де-факто спільною мовою людства, його вивчають усі. Ентузіасти намагаються розвинути цю мову, додати відсутні поняття і навчити їм спотлінгів. Деякі нові слова спотлінги підхоплюють, але небагато.
Дослідники певний час гралися з ідеєю, що спотлінги мають телепатичний контакт одне з одним, або навіть мають спільний вуликовий розум, але наразі ми все ще не маємо жодних доказів цього. Спотлінги просто такі, які вони є: нудні та доброзичливі співмешканці наших тіл.
Люди стали дещо спокійніше ставитися до публічної оголеності та сексу, але все ще не так щоб зовсім вільно. Подеколи спонтанні контакти спотлінгів призводять до незапланованих вагітностей, але ми вже звикли до цього і навчилися з цим поратися.
Науковці з лабораторії таки отримали Нобелівську премію. Ми дуже раді за них, вони це заслужили. І всі наші імена тепер теж увійшли в історію.
Наша група знову може вільно жити своїм життям, більше немає ніяких обмежень. Спільне життя в ізоляції зблизило нас, ми навіть уклали кілька шлюбів. Я одружена з Семом, ми щасливі разом, і у нас є діти, пара чарівних близнюків. Як і всі інші теперішні немовлята, вони народилися вже з ручними плямками на тілі.
Ми досі не знаємо, як і навіщо виникли спотлінги, яка мета і значення їхнього існування. Особисто я думаю, що ніяких. Як і все інше в природі, вони просто якось виникли і тепер існують, бо можуть.
І гратися з нашими ручними ерогенними плямами все ще так само приємно!